На Волині знайдеться небагато сіл, про які в народі «ходять» крилаті фрази. У Соколі, кажуть: «Ще Колумб Америки не відкрив, а вже сокільчани поверталися звідти з тлумками!» Такими словами відзначають рідкісну заповзятливість мешканців Сокола, що у Рожищенському районі. І наче ніякою особливою комерцією вони не займаються, а так само, як і сусідні села, тримають худобу, обробляють землю... Проте живуть значно заможніше, уміючи використати для достатку всі можливості. Не дивно, що тут і кухня — своя, сокільська.

Найголовнішою стравою в цьому селі є «бляшка сокольська». Це головна страва у Свят-вечір, та охоче готують її і в інші святкові дні. На дно «бляшки» (так на Волині називають деко), яке змащується олією, кришиться цибуля. Далі — ріжеться картопля (спершу надвоє, а далі — листочками). Викладається шар картоплі, а на нього кладуть рибу, обкачану в борошні. Ніяких вимог до виду риби господині не висувають, готують ту, яку впіймають у знаменитій волинській річці Стир, що тече відразу за городами. Верхній шар страви також викладається з картоплі. Якщо страва готується на пісну вечерю, то вона поливається олією. А якщо не піст, то дається масло зі сметаною. У печі відгортають жар і ставлять перед ним бляшку. Для готовності страви достатньо, аби картопля «зімліла»...

Суха риба
А ще у Соколі, як у багатьох інших приозерних чи прирічкових селах Волині готують і суху рибу. Вона так само викладається на бляшку, але вже без картоплі. Зрозуміло, почищена. Бляшку так само змащують олією, а рибку обкачують у борошні. Далі — викладають, солять, перчать — і у піч перед жаром. Риба запечеться, аж червона! І яка ж смачна...

Пироги «качанці»
Пироги у Соколі печуть не тільки на свята, а щосуботи, на неділю. Найголовніша начинка — мак. Такі пироги називають «качанці» (з наголосом на першому складі). Тісто розкачують на великий пляц (власне, саме тому качанці), далі викладають начинку, скручують у рулети і викладають по два пироги на деко. Коли ж печуть житній хліб, то частину тіста залишають на «півники». Тісто розкачують, ріжуть ромбиками і випікають на бляшці перед полум’ям. Потім викладають у миску і засмачують олією з часником.

Вареники із пшоном
Ще одна сокільська особливість — вареники із пшоном. Дивина ще й у тому, що це страва, яку подають на вечері перед... похоронами. Аби пшоняна каша для вареників була смачна, склянку пшона беруть на дві склянки молока (у піст — води). На жалобній вечері (зауважте, що це ще не поминки!) подають ковбасу, м’ясо печене, салати, оселедці, гриби і в кінці — вареники із пшоном. Та не так просто, а в одній мисці з м’ясом. Зазвичай це телятина, її ріжуть на дрібні шматочки, тушкують як гуляш, але юшки-рідини має бути значно більше. Навіть у найближчих селах такої традиції і таких страв, як у Соколі — немає.

Кльоцки.
З покоління в покоління переходить і любов до кльоцок. Для них картоплю труть на дрібну тертку, рідину відціджують на друшляк. Додають до тертої картоплі терту цибулю, сіль, перець. І роблять дуже дрібні «балабушки». Їх відварюють, а тоді засмачують шкварками. А можна й відварити з молоком. Популярна у Соколі й затірка. Для затірки замішують тісто, а далі відщипують від нього малесенькі шматочки і вкидають у молоко, що кипить.

«Чистий» суп
І ніде в навколишніх селах, тільки у Соколі, готують «чистий» суп. Для його приготування беруть гарний шмат свинини, на ньому варять бульйон, тоді додають картоплю, моркву, цибулю, зелень — і ніяких круп! Тому й «чистий». Бульйон у селі варять навіть із фаршированої щуки. Нафаршировану рибу відварюють у воді, ріжуть на шматки і знову вкидають у юшку, в якій вона варилася. Кажуть, їсти таку страву треба лише великими ложками. До цілком буденних страв у Соколі зараховують і «ліниві» пиріжки. Їх готують із картопляного пюре, а начинку — з улюбленої в селі пшоняної каші. Пиріжки змащують збитим яйцем і також запікають на бляшці у печі.
А тим часом у каструлі кипить бульйон із півня. До пиріжків...
За матеріалами Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк