Розглянемо, для прикладу, два виборчі округи А і Б В окрузі А основними претендентами є три кандидати, позначимо їх А1, А2, А3. Допустимо, що А1 є самовисуванцем, А2 кандидатом партії "Удар", А3 кандидатом партії "Батьківщина". В окрузі Б основними претендентами є три кандидати, позначимо їх Б1, Б2, Б3. Допустимо, що Б1 є самовисуванцем, Б2 кандидатом партії "Удар", Б3 кандидатом партії "Батьківщина".
Зведемо всі дані у таблицю.
Округ
Кандидат
Голоси (%)
Витрати, млн. грн.
А
А1
16
2
А
А2
15
2
А
А3
14
2
Б
Б1
16
2
Б
Б2
14
2
Б
Б3
15
2
Якщо залишити все без змін, то на виборах в обох округах опозиція програє. Витрати кожної з опозиційних партій - 4 млн. грн. Якщо домовитися і залишити в кожному з округів тільки одного кандидата від опозиції, то на виборах в обох округах опозиція може виграти і при цьому загальні витрати на кожної з опозиційних партій зменшаться.
Можливий розподіл характеристик після погодження
Округ
Кандидат
Голоси (%)
Витрати, млн. грн.
А
А1
16
2
А
А2
18
3
Б
Б1
16
2
Б
Б3
18
3
Витрати кожної з опозиційних партій - 3 млн. грн.
З математичної точки зору проблема "трьох кандидатів" має очевидні підходи і розв'язки. При цьому ми вважаємо, що є достатньо точні вихідні дані. В реальних умовах головні питання стосуються по-перше, точності і довіри до початкових даних, точніше до голосів-рейтингів кандидатів. Особливо у разі невеликої різниці між рейтингами. По-друге, наслідків відмови кандидата від участі в виборах. Щодо точності вихідних даних, то соціологічні дослідження визнають похибку результатів досліджень у межах 2-3%. У випадку, коли різниця рейтингів знаходиться у межах цієї похибки, вирішення задачі переноситься із математичної площини у політичну.