Діяльність попередніх Урядів наочно засвідчила підприємницькій спільноті небажання проводити проголошені реформи у сфері державної регуляторної політики.
Замість послідовної роботи у напрямку реформування регуляторної політики, звичною стала практика проведення відкритих засідань Кабінету Міністрів України та зустрічей з представниками малого та середнього бізнесу, мета яких полягає в демонстрації уваги до проблем підприємців, а не бажанні їх вирішити.
Ключові проблеми також неодноразово обговорювалися під час засідань форуму «Влада і бізнес – партнери». Щоразу Глава держави видавав відповідний указ, спрямований на їх розв’язання. Проте позитивних зрушень на сьогодні у цій сфері так і не досягнуто.
Перш за все це стосується дозвільної системи, сфери державного нагляду і контролю, оподаткування та технічного регулювання.
Варто зауважити, що за оцінками експертів сукупні втрати бізнесу від проходження дозвільних процедур, перевірок контролюючих органів та процедур технічного регулювання становили у 2008 році понад 8 млрд гривень.
Незважаючи на числені спроби реформування, дозвільна система в Україні залишається однією з найбільш обтяжливих та корумпованих у світі.
Надзвичайно велика кількість процедур, пов’язаних з отриманням ліцензій, дозволів, експертиз і погоджень, тривалість їх отримання, а також вартість «корупційних витрат» унеможливлюють реалізацію значної частини бізнес-проектів, насамперед у будівництві.
Числені заяви урядовців про заплановане найближчим часом суттєве спрощення чинних дозвільних процедур, у першу чергу з метою реалізації проектів в рамках підготовки до проведення ЄВРО-2012, залишаються не виконаними.
За оцінками експертів, у 2009 році відбулося подальше погіршення ситуації. Сфера ліцензування та надання дозволів перетворилася на одну з найбільш корумпованих та стала механізмом адміністративного тиску на підприємців.
До цього часу не реалізовано прогресивні норми Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Це стосується, насамперед, видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності.
Відверте ігнорування вимог цього Закону органами місцевої виконавчої влади унеможливлює повноцінну діяльність дозвільних центрів.
Вкрай незадовільним залишаються темпи впровадження Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Так, досі значна частина контролюючих органів не розподілила підприємства на групи ризику та не почала планувати перевірки відповідно такого групування. Водночас лише шість органів затвердили переліки питань, які використовуватимуть протягом перевірок.
Складність дотримання вимог, які здебільшого є застарілими, робить систему державного контролю особливо обтяжливою для бізнесу. Більше того, у багатьох випадках підприємства мали платити, щоб отримати доступ до інформації про ці вимоги.
Оскільки жодна з розпочатих протягом останніх років реформ належним чином не реалізована, цілком передбачуваними є вкрай негативні цьогорічні оцінки бізнес-середовища в Україні
Нещодавно оприлюднені результати двох впливових міжнародних досліджень – Світового банку «Ведення бізнесу – 2010» та Всесвітнього економічного форуму «Рейтинг глобальної конкурентоспроможності» вкотре відзначили стабільно негативні умови для розвитку бізнесу в Україні, насамперед малого та середнього.
Так, за індикатором сплати податків в рейтингу дослідження «Ведення бізнесу – 2010» Україна посіла 181 місце з серед 183 країн світу, погіршивши показник попереднього року. Експерти також відзначають відсутність будь-якого прогресу у сфері отримання дозволів на будівництво (180 місце), реєстрації власності (141 місце) та закриття компанії (145 місце).
Хоча загальний рейтинг України з точки зору легкості ведення бізнесу піднявся на 4 позиції (на 142 місце порівняно із 146 у попередньому рейтингу), єдиним позитивним досягненням нашої країни стало поліпшення захисту прав інвесторів завдяки набуттю чинності Законом України «Про акціонерні товариства».
У світовому рейтингу конкурентоспроможності, розрахованому Всесвітнім економічним форумом, Україна погіршила минулорічну позицію та посіла 82 місце серед 133 країн. Експерти наголошують на гострій необхідності реформування інституціонального середовища (120 місце), зміцнення фінансових та товарних ринків.
Ігнорування проблем малого підприємництва стала одним з чинників, що зумовив значно більші темпи падіння ВВП та промислового виробництва в Україні порівняно з країнами Західної Європи.
На сьогодні малі підприємства все ще не відіграють важливої ролі у національній економіці, більше того спостерігається зменшення їх участі.
Разом з тим саме розвиток малого і середнього підприємництва – головний чинник, що підвищує рівень конкуренції, темпи економічного зростання і створення робочих місць, особливо у країнах, що розвиваються.