Такого висновку вчені дійшли після того, як проаналізували ДНК сучасних і вимерлих представників групи. Нові дані вказують, що пернаті динозаври могли страждати від вошей так само, як згодом птиці.

У ході дослідження фахівці працювали з ДНК 69 видів вошей, що живуть у даний час, а також з ДНК, виділеної з викопних останків цих комах віком 44 млн. і 100 мільйонів років. Порівнюючи кількість мутацій у геномах комах, вчені змогли визначити, як далеко вони стоять один від одного на еволюційному древі - чим більше відмінностей в ДНК двох видів, тим раніше розійшлися і почали розвиватися незалежно одна від одної їхні гілки.

Автори зробили висновок, що істотне видове різноманіття вошей сформувалося близько 115 мільйонів років тому. Воші - це дуже вузькоспеціалізовані паразити, тобто окремі їхні види пристосовані до проживання тільки на певному виді тварин чи птахів або навіть на певній частині тіла жертви. Відповідно, раз воші стали еволюційно успішною групою живих істот за 50 мільйонів років до того, як вимерли динозаври (вважається, що це сталося близько 65 мільйонів років тому), вони цілком могли мешкати на динозаврах, покритих пір'ям.

Крім того, отримані ученими результати можна розглядати як непряме свідчення того, що ссавці розділилися на безліч різних видів також до зникнення гігантських ящерів - до цього часу вважалося, що ця подія відбулася вже після вимирання динозаврів.

Нагадаємо, раніше палеонтологи встановили, для чого зауроподу - гігантським динозаврам, що пересувалися на чотирьох кінцівках, була потрібна довга шия . Вчені доказали, що дев'ятиметрова шия, за допомогою якої ящери могли дотягнутися до віддалених джерел їжі, дозволяла їм заощадити до 80% енергії - якщо б шия була коротшою, динозавром довелося б переміщати все величезне тіло цілком.

За матерiалами:Lenta.ru
http://ua.korrespondent.net/tech/1205142-vcheni-dinozavri-strazhdali-vid-voshej