Ринки зовнішнього фінансування відкриються для українських банків не раніше 2011 року, вважають банкіри. "Малоймовірно, що цього року зовнішні ринки відкриються для українських банків. CDS (кредитно-дефолтні свопи) для України дуже високі. Якщо брати на відкритому ринку, то доведеться платити необґрунтовано високу ціну. Проблема більше в цілому - бачення, погляду на країну звідти. З різних причин вона виглядає погано. Головна причина - роз'єднаність політичної верхівки. Якщо буде якась зрозуміла коаліція, в якої буде реальна більшість в парламенті, яка підтримуватиме президента, в цьому баченні, безперечно, Україна виглядатиме краще", - сказав глава правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін. Глава правління Укрсиббанку (Харків) Сергій Наумов відзначив, що зовнішні цільові позики вже можуть залучати окремі банки з хорошими фінпоказниками, але в цілому зовнішній ринок все ще закритий для українських банків. "Якісь цільові лінії можливі, і банки отримують ці гроші. Якщо фінансова звітність банків привабливіша, тоді, я думаю, доступ на ринок може бути навіть сьогодні. Але реально, я думаю, вікно відкриється десь в 2011 році", - сказав він. За оцінкою голови правління Райффайзен Банк Аваль Володимира Лавренчука, на зовнішньому ресурсному ринку вже намітилися позитивні тенденції, і до кінця року окремі українські банки зможуть отримати доступ до іноземних позик. "Інтерес до України є, і він посилюється. На міжнародних ринках з'являється надлишок ліквідності. На сьогоднішній день значним блокуючим чинником є політична нестабільність… і юридична незахищеність учасників ринку. Останній рік був дуже несприятливим для інвесторів, кредиторів, але це питання кероване. Я не думаю, що 2010 рік буде роком великих інвестицій, але поступово формуватиметься тенденція, інвестиції відновляться. Багато залежить від того, якою буде стратегія по поліпшенню інвестиційного клімату", - сказав банкір. Глава правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук вважає, що основною перешкодою для виходу українських банків на зовнішні ринки є політична напруженість в країні. "Найбільший позов, який потенційні кредитори бачать в Україні, - ризик політичного характеру, який трансформується у високі кредитні ризики. Думаю, що після інавгурації президента і створення коаліції у Верховній Раді політичні ризики зменшаться, що позитивно позначиться і на кредитному ризику. До кінця поточного року українські банки зможуть почати залучення перших після кризи синдикатів", - сказав Д.Гриджук. Разом з тим, за оцінкою голови правління VAB Банка Петра Барона, іноземні грошові ресурси стануть доступними для українських банків, які не мають зарубіжних материнських структур, не раніше ніж через два-три роки. "Спершу має повністю відновитися західна економіка, яка сьогодні технічно вийшла з рецесії, але ще не готова до масштабного, на докризовому рівні, фінансування. Після чого активізуються інвестиції в економіки країн, що розвиваються, що дасть приплив ресурсу і до України. При загальній стабілізації економіки, на яку ми розраховуємо протягом найближчих двох-трьох років, банки, котрі відновили баланс своїх активних і пасивних операцій, зможуть претендувати на активнішу співпрацю із зарубіжними кредиторами", - сказав банкір. За його оцінкою, "маяками" для потенційних інвесторів мають стати програмні заяви нового уряду і керівництва Нацбанку. Серйозним сигналом для інвесторів послужить також повернення місії Міжнародного валютного фонду і відновлення кредитної програми для країни. "Думаю, потенційні інвестори чекають, з одного боку, закінчення періоду політичної нестабільності, оскільки, розуміючи владну політику, набагато простіше спрогнозувати вектори розвитку як окремих галузей, так і економіки в цілому. З іншого боку, інвестори - люди прагматичні й абсолютно прагматично чекають максимального зниження вартості українських активів, аби зайти на наш фондовий ринок з найбільшою вигодою - це нормальний стиль роботи на високоризикових ринках країн", що розвиваються, - додав П.Барон.
|