Відкриваючи Консультації, Перший заступник Секретаря РНБО України, Співголова Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня Степан ГАВРИШ наголосив:

«Ми розцінюємо проведення цього заходу як свідчення зростаючого усвідомлення того, що кібернетичні загрози перетворилися в одну з найсерйозніших проблем у сфері безпеки кожної окремої особи, кожної окремої держави та цивілізації в цілому.

«Інформаційна зброя» стає все більш затребуваним товаром на світових ринках, а кібератаки та інформаційні спецоперації стають буденними реаліями нового «інформаційного світу».

Це пов'язано насамперед з особливостями застосування кіберзброї:

латентність і транскордонність - її легко замаскувати під інші види деструктивних інформаційних впливів, а реальне джерело й державна належність суб'єктів кібератак можуть бути надійно заховані в кіберпросторі;

дешевизна й доступність - вартість масованої (з використанням кількох тисяч комп'ютерів з території десятка країн) цілеспрямованої кібер-атаки на конкретний інформаційний ресурс може не перевищувати кількох тисяч доларів США, тому це під силу організованим військовим формуванням, злочинним та терористичним організаціям і навіть окремим особам;

«псевдогуманність» - кіберзброя спрямована не безпосередньо проти людей, що спрощує моральні аспекти прийняття рішень про її застосування, хоча вплив такої атаки на критичну інфраструктуру країни може бути порівнянним із застосуванням зброї масового ураження.

Суттєво підвищити рівень безпеки кіберпростору можна завдяки тісній міждержавній співпраці, використовуючи для цього всі наявні можливості і механізми, які є в розпорядженні кожної з країн. Адже ворог у нас спільний - кібернетичні злочинці і терористи».

Співголова Робочої підгрупи від НАТО, керівник координаційного центру кіберзахисту НАТО Сулейман АНІЛ наголосив, що Україна була першою з країн-партнерів, яка звернулася до НАТО з пропозицією про співпрацю у цій сфері. Саме тому Альянс високо цінує цю ініціативу і має намір внести зі свого боку суттєвий внесок у діяльність Робочої підгрупи. Він також зупинився на концептуальних підходах НАТО до побудови і діяльності систем кіберзахисту.

Співголова Робочої підгрупи від України, керівник департаменту інформаційної безпеки Апарату РНБО України Сергій КАНДАУРОВ зробив детальний огляд системи забезпечення кіберзахисту України, а також окреслив пріоритети співпраці України та НАТО у цій сфері.

Щодо актуальних питань забезпечення кібернетичної безпеки України, а також специфіки діяльності органів державної влади у цій сфері виступили заступник Голови Служби безпеки України Анатолій ПАВЛЕНКО та заступник Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Олег ФРОЛОВ.

Представники компетентних органів державної влади, зокрема Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, зробили докладні презентації діяльності у сфері кіберзахисту, ознайомили з досвідом роботи, досягнутими результатами і планами подальшого розвитку системи кіберзахисту України, запропонували власне бачення можливих шляхів співпраці України і НАТО у сфері кіберзахисту.

Зі свого боку представники НАТО, а також експерти країн - членів Альянсу висвітлили окремі питання організації кіберзахисту НАТО та окремих країн, особливості нормативно-законодавчої бази, структури відповідальних органів, механізмах міжвідомчої взаємодії, які дають змогу успішно долати кібернетичні виклики та загрози, зокрема щодо виявлення, фіксації та вжиття комплексу заходів із ліквідації кібератак на інформаційні ресурси, мережі та системи.

Українські та іноземні експерти констатували, що Україна досягла суттєвого прогресу в сфері кібернетичного захисту, що відкриває широкі можливості для ефективної співпраці України і НАТО. При цьому зазначалося, що нині вкрай важливо досягти високих темпів виконання окремих заходів з тим, щоб у найстисліші терміни досягти відчутних результатів співпраці.

Учасники Консультацій затвердили План роботи Робочої підгрупи Україна-НАТО з питань кібернетичного захисту.

Одними з перших його заходів визначено глибокий аналіз національних законодавств країн - членів Альянсу та інших держав, нормативів і стандартів у сфері кіберзахисту з подальшим виробленням рекомендацій щодо удосконалення української системи правового та нормативного забезпечення цієї сфери.

Окрім того, Планом передбачено вироблення критеріїв визначення критично важливих об'єктів захисту, напрацювання процедур обміну передовим досвідом, організації підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері кіберзахисту, а також низку інших заходів.

http://www.rainbow.gov.ua/news/1076.html