Термінологія аналітичних методів в державному управлінні
Для правильного і швидкого зрозуміння обговорюваних проблем необхідно знати відповідну термінологію. Для аналітичних методів, що використовуються в державному управлінні, основними термінологічними орієнтирами можуть бути Енциклопедія державного управління (2011) та Енциклопедичний словник з державного управління (2010). Далі для цих публікацій використовуються скорочення ЕДУ та ЕСДУ
Терміни групи аналіз, аналітичний
АНАЛІЗ
Аналіз (у перекладі з грец. – розкладання, розчленування) – фізичний чи уявний поділ певної цілісності на частини, складові. А. містить у собі кілька найважливіших операцій: 1. Поділ і диференціація змісту об’єкта. Ці процедури можуть проводитися як на емпіричній базі, за допомогою застосування спостереження, так і теоретичним шляхом при використанні методів класифікації складових об’єкта. У процесі поділу і диференціації залишаються відкритими такі важливі питання: по-перше, чи можна вважати структурні одиниці, стани, зв’язки, за якими ведеться спостереження, найпростішими складовими об’єкта, які далі вже не діляться; по-друге, чи всі важливі характеристики, що визначають поведінку об’єктів, виділені, враховані та вивчені; по-третє, наскільки значущими є ті відмінності між виділеними характеристиками, які покладені в основу їх класифікації. Відповідь на ці питання вимагає здійснення наступної операції. 2. Обґрунтування здійсненого поділу об’єкта на складові. При цьому звертається увага на рівень поділу, ступінь елементарності виділених одиниць. 3. Послідовне виділення характеристик складових та їх вивчення. А. як метод являє собою досить складне явище. Серед методів А. виділяють механічний поділ, визначення динамічного складу, виявлення форм взаємодії елементів цілого, з’ясування причин явищ, визначання рівнів знання і його структури, розподіл елементів на класи і підкласи. Різновиди А., які характерні для аналітичної діяльності в державному управлінні, наводяться у таблиці.
Аналітична діяльність у державному управлінні– різновид аналітичної діяльності, який передбачає дослідження певних процесів, явищ, об’єктів державного управління шляхом їх розкладу на більш прості складові елементи, встановлення взаємозв’язків та взаємодії між ними з метою виявлення закономірностей і принципів, внаслідок яких міркування щодо вибору рішень приймають доказовий характер. А.д.д.у. фактично набуває характеру обов’язкової процедури. Вона потребує максимального концентрування на певному завданні досконалого знання предметної галузі, оперативного вивчення ситуації, розуміння конкретної проблеми й процесів її розвитку, застосування різноманітних методів і прийомів аналізу, певного часу. Серед поширених видів аналізу в державному управлінні можна виділити такі.
Аналіз причинно-наслідковий, що встановлює причини виникнення певних ситуацій та наслідків їх розвитку. Засновується на такій найважливішій властивості сущого, якою є причинність.
Аналіз проблемний, який дає змогу виділити комплекс проблем у певній ситуації, їх типологію, характеристики, наслідки, шляхи вирішення.
Аналіз ефективності, що здійснюється з метою мінімізації витрат, підвищення ефективності, покращання співвідношення вигод і витрат, підвищення корисності витрат.
Аналіз зовнішнього середовища, який досліджує зовнішнє середовище системи з метою вирішення проблем у взаємовідносинах системи із зовнішнім середовищем, виявлення факторів останнього, які діють на систему, визначення їх значення для системи, а також тенденцій розвитку останньої.
Аналіз порівняльний, що передбачає зіставлення двох об’єктів, процесів або явищ з метою виявлення їх загальних та специфічних характеристик.
Аналіз прогностичний який здійснюється при підготовці прогнозів і шляхів їх реалізації щодо ймовірного, потенційного і бажаного майбутнього.
Аналіз структурний, за яким здійснюється аналіз структури системи як сукупності зв’язків між її частинами, з’ясування значення і впливу кожного окремого елемента структурованого цілого.
Аналіз структурно-функціональний, який пов’язаний із виділенням взаємодії елементів і визначенням їх місця та ролі у функціонуванні системи. З точки зору структурно-функціонального аналізу система складається з елементів, підсистем, які існують незалежно одне від одного, а також їх структурних взаємовідносин.
Аналіз функціональний, що дає змогу пояснювати явища з погляду виконуваних ними функцій.
Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. – К. : НАДУ, 2010. – 820 с. (перейти до тексту словника на сайт НБУВ)
Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. – К. : НАДУ, 2011. (перейти до тексту енциклопедії на сайт НБУВ)