Вт, 12.12.2017, 00:58
Вітаю Вас Гость | RSS

Зерна: наука, освіта, культура

Меню сайту

Каталог статей

Головна » Статті » Держава » Державне управління

Термінологія аналітичних методів в державному управлінні

Для правильного і швидкого зрозуміння обговорюваних проблем необхідно знати відповідну термінологію.
Для аналітичних методів, що використовуються в державному управлінні, основними термінологічними орієнтирами можуть бути Енциклопедія державного управління (2011) та Енциклопедичний словник з державного управління (2010). Далі для цих публікацій використовуються скорочення ЕДУ та ЕСДУ

Терміни групи аналіз, аналітичний



АНАЛІЗ

Аналіз (у перекладі з грец. – розкладання, розчленування) – фізичний чи уявний поділ певної цілісності на частини, складові.
А. містить у собі кілька найважливіших операцій:
1. Поділ і диференціація змісту об’єкта.
Ці процедури можуть проводитися як на емпіричній базі, за допомогою застосування спостереження, так і теоретичним шляхом при використанні методів класифікації складових об’єкта.
У процесі поділу і диференціації залишаються відкритими такі важливі питання: по-перше, чи можна вважати структурні одиниці, стани, зв’язки, за якими ведеться спостереження, найпростішими складовими об’єкта, які далі вже не діляться; по-друге, чи всі важливі характеристики, що визначають поведінку об’єктів, виділені, враховані та вивчені; по-третє, наскільки значущими є ті відмінності між виділеними характеристиками, які покладені в основу їх класифікації. Відповідь на ці питання вимагає здійснення наступної операції.
2. Обґрунтування здійсненого поділу об’єкта на складові.
При цьому звертається увага на  рівень поділу, ступінь елементарності виділених одиниць.
3. Послідовне виділення характеристик складових та їх вивчення.
А. як метод являє собою досить складне явище.
Серед методів А. виділяють механічний поділ, визначення динамічного складу, виявлення форм взаємодії елементів цілого, з’ясування причин явищ, визначання рівнів знання і його структури, розподіл елементів на класи і підкласи. Різновиди А., які характерні для аналітичної діяльності в державному управлінні, наводяться у таблиці. 
Основні види аналізу.
За типом об'єкта аналізу.
Економічний аналіз – орієнтований на дослідження економічних явищ об'єктів і процесів, залежно від величини об'єктів поділяється на макроекономічний і мікроекономічний аналіз.
Екологічний аналіз – осмислює екологічні системи, взаємодію людини і природи.
Управлінський аналіз – передбачає дослідження управлінських систем особливо процесів прийняття рішень.
Соціальний аналіз – передбачає аналіз об'єктів, явищ і процесів соціальної сфери суспільства.
Політичний аналіз – відображає політичні явища, інститути і процеси (включає в себе власне політичний аналіз і аналіз політики як об'єкта).
Педагогічний аналіз – спрямований на вивчення процесів виховання.
Ментальний аналіз – має на меті дослідження духовних процесів За типом науки Філософський аналіз – осмислення всього сущого з позицій філософії.
Аксіологічний аналіз – розуміння цінності явищ з позиції науки про цінності.
Прогностичний аналіз – орієнтований на використання досягнень прогностики, осмислення явищ сучасності з позиції запитів майбутнього.
Історичний аналіз – вивчення явищ минулого, а також нинішнього часу в аспекті спадкоємності, з позицій історичної науки
За типом науки.
Економічний аналіз – дослідження на інструментальній базі економічних наук.
Політологічний аналіз – осмислення політичних об'єктів, інститутів, процесів з позиції політології.
Соціологічний аналіз – засновується на вивченні суспільства і його підсистем з позицій соціологічної науки.
Праксеологічний аналіз – орієнтований на дослідження ефективності й раціональності діяльності з точки зору праксеології.
Аналіз державного управління – ґрунтується на державному управлінні як галузі знання.
Психологічний аналіз – використовує арсенал психології.
Культурологічний аналіз – застосовує культурологію.
Етичний аналіз – засновується на принципах етики.
Естетичний аналіз – вивчає явища з позицій естетики
За типом методу
Системний аналіз – експлуатує системний підхід (структурний функціональний, структурно-функціональний).
Логічний аналіз – засновується на інструменті логіки.
Причинно-наслідковий аналіз – спирається на причинно-наслідковий підхід до явищ дійсності.
Проблемний аналіз – передбачає використання проблемного підходу до реальності.
Статистичний аналіз – засновується на принципах і методах статистики (кореляційний, факторний, кластерний, дисперсійний, регресійний ковариаційний різновиди аналізу).
Програмно-цільовий аналіз – спирається на програмно-цільовий метод.
Балансовий аналіз - засновується на методі балансу.
Ситуаційний аналіз – передбачає осмислення ситуацій, що складаються
За рівнем пізнання
Методологічний аналіз – передбачає осмислення об'єктів і процесів з точки зору принципів, методів, прийомів.
Теоретичний аналіз – являє собою аналіз з позицій теорії, що вже є, або її побудови.
Емпіричний, або фактичний аналіз – орієнтований на виявлення фактів, їх закономірностей
За місцем у дослідженні
Первинний аналіз – виступає складовою дослідницького процесу отримання та осмислення результатів.
Повторний аналіз – являє собою осмислення результатів проведених раніше досліджень.
 © Сурмін Ю.П.

АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Аналітична діяльність – сукупність технологій, методів збирання та обробки інформації, що характеризує об’єкт управлінського впливу (соціальні, політичні економічні й інші процеси), специфічних прийомів їх діагностики, аналізу й синтезу а також оцінки наслідків прийняття політичних рішень. Засоби забезпечення А.д. передбачають виконання наступних етапів:
1) моніторинг ситуації: аналіз поточної інформації, її узагальнення та надання керівникам у придатному вигляді;
2) експертно-аналітичне забезпечення: залучення найбільш компетентних та кваліфікованих фахівців;
3) збирання і первинна обробка інформації: проведення аналітичних досліджень безпосередньо опирається на процеси збирання та первинної обробки інформації;
4) створення системи автоматизованої підтримки аналітичних досліджень, що дасть змогу оптимально організувати супровід інформаційно-аналітичних досліджень.
© Телешун С.О.
 
АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ
Аналітична діяльність у державному управлінні– різновид аналітичної діяльності, який передбачає дослідження певних процесів, явищ, об’єктів державного управління шляхом їх розкладу на більш прості складові елементи, встановлення взаємозв’язків та взаємодії між ними з метою виявлення закономірностей і принципів, внаслідок яких міркування щодо вибору рішень приймають доказовий характер.
А.д.д.у. фактично набуває характеру обов’язкової процедури. Вона потребує максимального концентрування на певному завданні досконалого знання предметної галузі, оперативного вивчення ситуації, розуміння конкретної проблеми й процесів її розвитку, застосування різноманітних методів і прийомів аналізу, певного часу.
Серед поширених видів аналізу в державному управлінні можна виділити такі.
  1. Аналіз причинно-наслідковий, що встановлює причини виникнення певних ситуацій та наслідків їх розвитку. Засновується на такій найважливішій властивості сущого, якою є причинність.
  2. Аналіз проблемний, який дає змогу виділити комплекс проблем у певній ситуації, їх типологію, характеристики, наслідки, шляхи вирішення.
  3. Аналіз ефективності, що здійснюється з метою мінімізації витрат, підвищення ефективності, покращання співвідношення вигод і витрат, підвищення корисності витрат.
  4. Аналіз зовнішнього середовища, який досліджує зовнішнє середовище системи з метою вирішення проблем у взаємовідносинах системи із зовнішнім середовищем, виявлення факторів останнього, які діють на систему, визначення їх значення для системи, а також тенденцій розвитку останньої.
  5. Аналіз порівняльний, що передбачає зіставлення двох об’єктів, процесів або явищ з метою виявлення їх загальних та специфічних характеристик.
  6. Аналіз прогностичний який здійснюється при підготовці прогнозів і шляхів їх реалізації щодо ймовірного, потенційного і бажаного майбутнього.
  7. Аналіз структурний, за яким здійснюється аналіз структури системи як сукупності зв’язків між її частинами, з’ясування значення і впливу кожного окремого елемента структурованого цілого.
  8. Аналіз структурно-функціональний, який пов’язаний із виділенням взаємодії елементів і визначенням їх місця та ролі у функціонуванні системи. З точки зору структурно-функціонального аналізу система складається з елементів, підсистем, які існують незалежно одне від одного, а також їх структурних взаємовідносин.
  9. Аналіз функціональний, що дає змогу пояснювати явища з погляду виконуваних ними функцій.
     Розуміння важливості та необхідності проведення великих обсягів А.д.д.у. призвело до створення в органах державної влади спеціальних структурних підрозділів – аналітичних та інформаційно-аналітичних служб відділів тощо. Ефективність А.д.д.у. значною мірою залежить від досвіду, здібностей та знань її виконавців, що необхідно обов'язково враховувати у процесі добору та атестації працівників аналітичних служб.
    Однією з основних умов плідної аналітичної роботи є оперативне забезпечення релевантною достовірною інформацією. Найбільш поширеними джерелами отримання останньої є офіційні видання органів державної влади; статистичні дані; засоби масової інформації; бібліотечні фонди; різноманітні інформаційно-довідкові електронні системи, зокрема нормативно-правові; спеціальні соціологічні опитування (на замовлення). Для апаратної роботи характерні численні і різноманітні завдання, що виконуються одночасно незначною кількістю працівників, а також обмеження у часі їх вирішення. Якщо до цього ще додати фактор значної плинності працівників апарату внаслідок його скорочення та постійного оновлення, що в останні роки спостерігається в Україні, то отримуємо досить повне уявлення про основні причини, внаслідок яких відбувається суттєве зниження якості аналітичної діяльності на фоні загального збільшення її обсягу. Одним із найбільш реальних шляхів позитивного розв'язання цієї проблеми є створення спеціальних аналітичних служб поза структурами органів державної влади та проведення аналітичних досліджень на замовлення цих органів на договірних умовах такими службами або іншими тимчасовими колективами професіоналів. Типовими прикладами застосування такого підходу є залучення колективів фахівців до організації та проведення виборчих кампаній, соціологічних опитувань населення тощо. Основним недоліком такого підходу є ймовірність втрати оперативності та керованості цим процесом.
© Бакуменко В.Д., Сурмін Ю.П., Штика Л.Г.

АНАЛІТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ
Аналітична інформація – відомості, отримані з перевірених, співвіднесених і опрацьованих фактів, які викладені таким чином, щоб сприяти вирішенню конкретного завдання. А.і. поділяється на первинну та вторинну (вивідну).
Під первинною А.і. маються на увазі відомості про окремі події, кількість та якість певних предметів дії політичних акторів тощо. Як правило така комбінація різноманітних відомостей є слабоструктурованою, а об’єднує їх характеристика певного явища.
Вивідна А.і. являє собою результат логічного аналізу та узагальнення первинних аналітичних даних з боку аналітиків або консультантів. Вона дає змогу приймати зважене рішення суб’єкту будь-якої діяльності, орієнтуватися в конкретних моментах ситуації та прогнозувати подальший розвиток подій.
© Рейтерович І.В.
 
Методи аналітичні в управлінні
Методи аналітичні в управлінні – сукупність методів і процедур підготовки і вироблення управлінських рішень, які можуть засновуватися на застосуванні математичного моделювання, імітації на ЕОМ кількісного апарату статистики і соціології експертних методів, евристичних та інших підходів. Загальним для М.а.у. є підвищення обґрунтованості рішень, що приймаються на базі докладного раціонального аналізу проблем із залученням досягнень сучасної науки управління.
Близьким за значенням є поняття "аналітичні дослідження”, яке означає вивчення й знаходження рішень практичних завдань державного управління за допомогою аналітичних методів
© Бакуменко В. Д., Кравченко С. О. Штика Л. Г. 


Джерела

  1. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. – К. : НАДУ, 2010. – 820 с. (перейти до тексту словника на сайт НБУВ)
  2. Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. – К. : НАДУ, 2011. (перейти до тексту енциклопедії на сайт НБУВ)


 
Категорія: Державне управління | Додав: Piters (13.09.2012) | Автор: Петро Шпига W
Переглядів: 1573 | Теги: аналітика, аналіз, означення, словник, терміни, аналітичні методи, тлумачний словник, державне управління | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Міні-чат
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Зареєстрованих: 0

Усі права захищені. Copyright Сайт "Зерна" © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz