Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів — це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого, інформаційного фондів та окремого розділу.
Складові Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів:
1. Еталонний фонд реєстру — комп’ютерна інформаційна система, призначена для зберігання та обліку еталонних текстів нормативно-правових актів у контрольному стані. Еталонний фонд формується і зберігається в Міністерстві юстиції. Цілісність еталонного тексту реєстру у формі комп’ютерного файлу забезпечується за допомогою спеціальних ознак.
2. Робочий фонд реєстру — комп’ютерна інформаційна система, яка підтримує технологію ведення реєстру і використовується для підготовки та опрацювання текстів нормативно-правових актів при внесенні їх до еталонного фонду реєстру.
3. Страховий фонд реєстру — архівні копії еталонного фонду реєстру, які зберігаються в Мін’юсті на електронних носіях і призначені для відновлення в автентичній формі еталонного фонду реєстру в разі його повної або часткової втрати.
4. Інформаційний фонд реєстру — спеціально створена для надання широкому колу користувачів інформації з реєстру комп’ютерна інформаційна система у формі окремої бази даних, в якій зберігаються копії еталонних текстів нормативно-правових актів.
5. Окремий розділ реєстру — комп’ютерна інформаційна система, що використовується для підготовки та накопичення текстів нормативно-правових актів з відповідним грифом секретності. Ведення цього розділу здійснюється відповідно до вимог законодавства .
Реєстр створено за Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 р. № 1504 «Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативних актів та здійснення правової інформатизації України» .
Мета створення реєстру — забезпечення додержання єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів та ведення їх державного обліку в межах інформаційного простору України; створення фонду та підтримання в контрольному стані нормативно-правових актів, надання інформації про них; забезпечення в межах, визначених законодавством, доступності, гласності та відкритості правової інформації для користувачів.
Мін’юст — держатель реєстру — розробляє організаційні та методологічні принципи ведення реєстру, приймає рішення про включення нормативно-правових актів до реєстру, здійснює їх опрацювання, ідентифікацію, класифікацію, відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів, забезпечує внесення нормативно-правових актів до еталонного фонду і його збереження та здійснює контроль за наданням інформації з реєстру. Держінформ’юст відповідає за технічну підготовку текстів нормативно-правових актів для внесення їх до відповідного фонду реєстру зі збереженням спеціальних ознак для забезпечення їх цілісності; формування і підтримання інформаційного фонду; відповідність інформації, що надається юридичним і фізичним особам з інформаційного фонду реєстру, еталонним текстам реєстру. Користувачами реєстру можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи, які мають доступ до інформаційного фонду реєстру.
До реєстру включаються :
• нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України, — чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін’юсті нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, Національного банку, а також міжнародні договори України;
• нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України, що не втратили чинності та не суперечать законодавству України;
• тимчасові нормативно-правові акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження.
Не підлягають включенню до реєстру акти, які не містять правових норм, зокрема: про призначення на посаду та звільнення з посади; про скликання нарад, конференцій, семінарів тощо; про розгляд проектів нормативно-правових актів; з питань організації виконання раніше прийнятих нормативно-правових актів; про спорудження пам’ятників, бюстів, монументів конкретним особам і на честь певних подій, нагородження грамотами, відзнаками тощо; про затвердження стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, іншої нормативно-технічної документації, тарифно-кваліфікаційних довідників, форм звітності.
Для включення до реєстру повні офіційні тексти рішень і висновків Конституційного Суду України, нормативно-правових актів з усіма додатками, прийнятих Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, подаються до Мін’юсту протягом трьох робочих днів з дня їх прийняття (законів України — протягом трьох робочих днів з дня підписання Президентом України). Тексти міжнародних договорів України із зазначенням дати підписання, дати ратифікації (затвердження), дати набрання чинності та терміну дії договору подаються Міністерством зовнішніх справ (МЗС) протягом п’яти робочих днів з дня набрання ними чинності. МЗС надає також інформацію про денонсацію, внесення змін до міжнародних договорів України.
Нормативно-правові акти, які підлягають державній реєстрації відповідно до Указу Президента України від 3.10.1992 р. № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», включаються до реєстру після їх державної реєстрації в Мін’юсті.
Для включення до реєстру нормативно-правові акти подаються Мін’юсту на електронних та паперових носіях. Копія нормативно-правового акта має бути підписана відповідальною особою та засвідчена печаткою органу, що його видав, копія міжнародного договору України — МЗС.
Рішення про включення нормативно-правового акта до реєстру ухвалюється протягом п’яти робочих днів з дня його подання, після чого органу, який видав цей акт, надсилається відповідне повідомлення.
Реєстраційний код акта — це система цифрових знаків, що складається з двох частин: порядкового номера, який присвоюється нормативно-правовому акту при прийнятті рішення про включення його до реєстру, і року прийняття такого рішення.
Нормативно-правові акти, включені до реєстру, підтримуються Мін’юстом в контрольному стані.
Юридичні та фізичні особи за встановлену плату можуть одержати копії еталонних текстів нормативно-правових актів з інформаційного фонду реєстру на електронних чи паперових носіях шляхом звернення до адміністратора реєстру або безпосереднього санкціонованого доступу до інформаційного фонду реєстру. Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Адміністрація Президента України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, Генеральна прокуратура України, центральні органи виконавчої влади одержують інформацію з реєстру безоплатно.