Пт, 20.10.2017, 23:27
Вітаю Вас Гость | RSS

Зерна: наука, освіта, культура

Меню сайту

Каталог статей

Головна » Статті » Держава » Державні органи

Пашко П.В., Шуляк В.П. - «Електронна митниця» – головний механізм забезпечення митної безпеки держави
Пашко П.В., Шуляк В.П.

«Електронна митниця» –
головний механізм забезпечення митної безпеки держави

Постановка проблеми у загальному вигляді. Стратегія розвитку суспільства в світі однозначно засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують та вміло розпоряджаються наявною інформацією. Збір і обробка великих об'ємів інформації, на теперішній час, можливі тільки з застосуванням інформаційних технологій, які реалізуються шляхом створення комплексних систем.
Провідні митні служби світу (Німеччина, Франція, Росія, Японія, Китай, США, Канада та багато інших держав) також активно застосовують сучасні інформаційні технології.
Тенденції світового розвитку встановлюють нові завдання по спрощення митних процедур та процедур логістики при постачанні товарів для ввезення та вивезення з території країни, зменшення рисків порушення безпеки мешканців, для чого необхідно створювати електронні інформаційні системи, які будуть функціонально сумісні між аналогічними системами різних країн, будуть доступні, керовані, безпечні, об’єднані та контрольовані.
Європейська спільнота визначає, що шлях до цього - зменшення різниці між митними процедурами країн світу та називає механізм її реалізації «Електронною митницею».
В документах Європейського Союзу вказано, на що направлена система «Електронної митниці», частково визначені її складові та терміни реалізації, але комплексного її термінологічного поняття не існує.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання впровадження проекту «Електронна митниця» розглядалися Комісією Європейського Союзу, яка представила на розгляд країнам ЄС Багаторічний стратегічний план дій, його впровадження [1], провідними фахівцями Жереховим О.Г. [5], Ухліновим Л.М.[6], Слобожановим О.В. [7], з’ясовано та показано напрямки розвитку застосування інформаційних технологій при реалізації проекту «Електронна митниця» в Федеральної митної служби Російської Федерації [7, 8]. Вітчизняні вчені Колобов С.О.[2], Ніколайчук О.О.[4], Жлуктенко С.В., Коваль С.М., Ланг М.[3], Коновалов І.В., Давидюк В.С., Наумов В.В., Фесенко С.О. розглядають механізми реалізації проблем, які виникають при впровадженні інформаційних технологій.
Основною метою статті є визначення поняття «Електронна митниця» та її складових, сучасного стану справ при впровадженні проекту «Електронна митниця» в Україні, її роль у забезпеченні митної безпеки держави.
Зміст роботи. Держави-члени ЄС прийняли рішення діяти в рамках структури «Електронної Європи» та затвердили Рішення Ради Європейського Союзу щодо простого та безпаперового середовища для митних адміністрацій та субєктів зовнішньоекономічної діяльності.
Комісія ЄС у Багаторічному стратегічному плані впровадження «Електронної митниці» [1] пропонує:
- об'єднати існуючи системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;
- увести систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі;
- надати суб’єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;
- проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці;
- забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяним в зовнішньоекономічних операціях (у тому числі з 3-ми країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як єдине вікно;
- відбір товарів для митного догляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;
- збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом в місці, де він зареєстрований та де знаходяться його документи;
- уведення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування, в незалежності від країни відправлення або ввозу товарів;
- проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на територій усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур.
Цей план розрахований на впровадження до 2013 року (малюнок 1). Для його реалізації планується внесення змін до Митного кодексу, головною метою якого є застосування інформаційних технологій замість паперових.

Малюнок 1. План впровадження проекту «Електронна митниця»
в Європейському Союзі та Україні.

Аналогічні завдання при втіленні новітніх технологій в митну справу ставлять собі митні адміністрації багатьох країн СНД, Азії та Америки [8-12]. Вони відрізняються лише у термінах реалізації та окремих деталях. Тому «Електронна митниця» це не тільки утворення декількох країн – це майбутнє митної спільноти світу.
Виходячи із завдань, які формулюють держави для своїх митних служб, можливо спробувати дати загальне поняття «Електронної митниці».
«Електронна митниця» - це багатофункціональна комплексна система, яка існує у митних органах країни та поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки держави, шляхом:
- технологічної підтримки безперервного двостороннього потоку електронної інформації від органів державної влади, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних адміністрацій інших держав до митній адміністрації країни, його накопичення та обробки;
- впровадження новітніх процедур автоматизації процесів митного контролю і оформлення та їх супроводження;
- створення та технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;
- інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності, контролю за переміщенням товарів та інших функцій, які покладені на митні органи.
Україна поетапно просувається до створення власної інформаційної системи. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.03 № 208 встановлено, що одним з пріоритетних завдань розвитку інформаційного суспільства є надання громадянам та юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи «Електронний Уряд», яка забезпечує інформаційну взаємодію органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій.
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
Митна служба України розпочала втілення новітніх технологій в митну справу ще в 1992 році. У 2005 році почався новий етап цієї роботи з розробки принципів побудови системи «Електронна митниця» та її часткової реалізації.
Однак, організація і проведення цієї роботи потребує єдиного підходу та комплексного вирішення.
Застосування інформаційних технологій в митній службі України, створення інформаційного середовища розпочалося ще в 1992 році (малюнок 2). Спочатку це було формування бази даних електронних копій вантажних митних декларацій з паперових примирників та подальшою обробкою і наданням керівництву держави статистичних даних зовнішньоекономічної діяльності.

Малюнок 2. Етапи впровадження інформаційних технологій в Митній службі України.
Протягом 1994-2005 років відбувалося застосування новітніх інформаційних технологій, вдосконалення вже існуючих побудованих автоматизованих систем та розвиток власних інформаційних ресурсів. В результаті створено центральну базу даних електронних копій вантажних митних декларацій, автоматизовано процеси контролю доставки вантажів та митного оформлення, формування електронних копій вантажних митних декларацій здійснюється суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, впроваджено відомчу електронну пошту і транспортну мережу супутникового зв’язку, розпочато побудову відомчої телекомунікаційної мережі та комплексної системи захисту інформації.
Сучасний етап охоплює створення механізмів, які реалізують інформаційні технології митного оформлення та контролю за митною діяльністю.
В залежності від функцій, які виконує орган, що відповідає за створення та роботу електронного інформаційного середовища в митний службі, змінюється його структура та повноваження (малюнок 3). Зміну та розширення електронно-інформаційного комплексу, що є головним функціональним елементом цього органу можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.

Малюнок 3. Розвиток та організація електронного інформаційного середовища в Митній службі України.

Наріжним каменем, на якому базується вищенаведена система, є «Електронна митниця», складовими елементами якої повинні бути такі підсистеми, як: електронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ними; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збереження й обробки інформації, в тому числі від різних відомств; автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю; уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне забезпечення пост-аудиту та правоохоронної діяльності.
Тобто замість придатка до митних процедур (малюнок 4) вона повинна стати ядром, стрижнем не тільки митних технологій, але ще й інструментом керування та контролю митної діяльності, тобто головним механізмом забезпечення митної справи.

Малюнок 4. «Електронна митниця» - механізм реалізації митної справи.

Одна з найважливіших задач, яку необхідно вирішити в митній службі України в найближчій перспективі - це впровадження в митну справу міжнародних норм і правил, що дозволить перейти до застосування єдиних стандартів в області митної справи і вирішити питання, пов'язані з приєднанням до міжнародних конвенцій по гармонізації і спрощенню митних процедур (Міжнародна конвенція про гармонізацію та спрощення митних процедур, 1973 рік, в новій редакції 1999 року), про спрощення формальностей у торгівлі товарами (Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами, 1987 рік), про процедуру спільного транзиту (Конвенція про процедури спільного транзиту, 1987 рік), а також здійснити поетапне зближення митного законодавства і митних процедур, які застосовуються в Україні, до країн Євросоюзу.
На сьогоднішній день митні органи України поки не готові в повній мірі забезпечити свою роботу на рівні міжнародних стандартів у зв'язку з тим, що не вирішений цілий ряд ключових, системних проблем, без усунення яких неможливо підняти на якісно новий рівень роботу митних органів і підвищити ефективність діяльності Державної митної служби України в цілому. Повинні бути використані нові шляхи вирішення застарілих проблем. Необхідно визначити етапність їхньої реалізації і ресурсні витрати.
У рішеннях Європейського Союзу «Електронна митниця» є базою для створення «єдиного вікна», яке зобов'язані використовувати інші відомства, що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України повинні бути покладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьому напрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду.
Об’єднуючий стрижень митної служби в наступному – це інформаційні механізми. Це запорука посилення авторитету та могутності митниці. Інші шляхи – це крок назад.
Такій підхід потребує змін не тільки на рівні інформаційного департаменту, але також на рівні управлінської ланки центрального апарату Держмитслужби України.
Ця система повинна бути створена на нових інформаційних технологіях та, відповідно, на сучасній матеріальній базі, яка дозволить побудувати модернізовану багаторівневу систему із застосуванням телекомунікаційних технологій, забезпеченою комплексною системою захисту інформації, що потребує тривалого часу та значних капіталовкладень. Технологічні та технічні проблеми (формати даних, які передаються, програмні продукти, канали зв'язку, забезпечення надання та використання інформації) не дозволяють сьогодні широкомасштабно розпочати уведення процедур інформаційних технологій. А саме для їх вирішення необхідне забезпечення пріоритетного фінансування.
Для реалізації зазначеного потрібно розробити та представити розширений детальний план переведення митної служби України на поглиблене застосування інформаційних технологій, відмови від паперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усі сфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень.
Це потребує активного інституційного розвитку самої митної служби. На цьому шляху можливо:
- створення окремої юридичної особи у вигляді «Регіональної інформаційної митниці» з підрозділами подвійного підпорядкування у митницях та усіх митних установах;
- створення оперативного центру для обробки інформації та прийняття управлінських рішень (головним завданням якого буде постійний моніторинг усієї вхідної інформації, її аналіз з використанням системи управління ризиків та надання оперативних вказівок митним органам для цільового використання методів вибіркового контролю і забезпечення своєчасного реагування на загрози, які пов'язані з порушенням митного законодавства);
- ведення окремого підрозділу у складі центрального апарату, який буде розробником інформаційної стратегії, замовником інформаційних технологій та незалежним контролером втілення їх в життя.
Запропоновані нововведення необхідні для координування напрямків розвитку митних органів України, які повинні бути основані на інформаційних технологіях та в основному співпадати з принципами діяльності та механізмами реалізації митних служб провідних країн світу та базуватися на міжнародних конвенціях і рекомендаціях.
Це також важливо для втілення в життя міжнародних стандартів якості, які є міжнародним еталоном для створення та оцінки систем якості, у тому числі якості виконання митної справи.
Митна безпека держави визначається як стан захищеності національних інтересів, забезпечення та реалізація яких покладено на митні адміністрації країни, який дає можливість незалежно від будь-яких зовнішніх і внутрішніх загроз забезпечити здійснення митної справи [13]. Тоді базою для оцінки митної безпеки України може стати оцінка якості виконання митної справи, яка, в свою чергу, визначаться розрахунково-програмними способами через організаційно-технічні системи в рамках «Електронної митниці».
Висновки.
Весь світ крокує до інформаційного об’єднання та створює для цього електронні інформаційні системи, які будуть для різних країн функціонально сумісні між аналогічними системами, доступні, керовані, безпечні, об’єднані та контрольовані.
Митні органи багатьох країн визначають, що одним з шляхів до цього може стати зменшення різниці між митними процедурами країн світу та називають механізм його реалізації «Електронною митницею».
Виходячи із завдань, які формулюють держави для своїх митних служб, автори спробували дати загальне поняття «Електронної митниці».
Автори визначають інформаційні механізми головним об’єднуючий стрижнем митної служби в наступному та пропонують базою для оцінки митної безпеки України визначити оцінку якості виконання митної справи, яка, в свою чергу, визначається розрахунково-програмними способами через організаційно-технічні системи в рамках «Електронної митниці».
Критерії оцінки якості виконання митної справи можуть та повинні стати складовою оцінки роботи митних органів, сприяти підвищенню основних показників їх роботи та повному виконанню завдань, які надаються державою митній службі, що, в кінці кінців, і є основною метою усіх перетворень.
Література
1. Многолетний Стратегический План: TAXUD/477/2004 – Версия 7 - EN, Інтернет видання, сайт митної організації Європейського Союзу http://www.revenue.ie/.
2. Колобов С.О. Інфраструктура захисту інформаційних ресурсів на основі Національної системи конфіденційного зв’язку. – Доповідь на другій науково-практичній конференції «Безпека сучасних інформаційних та телекомунікаційних систем», 2005. – Інтернет видання, сайт Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України. – http://www.dstszi.gov.ua/.
3. Ланг М. Обзор подходов Европейского Союза к вопросу построения инфраструктуры открытых ключей. – Доповідь на другій науково-практичній конференції «Безпека сучасних інформаційних та телекомунікаційних систем», 2005. – Інтернет видання, сайт Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України. – http://www.dstszi.gov.ua/.
4. Ніколайчук О.О. Електронне декларування, шляхи вирішення. – К., «Митниця», № 5 [19]. – 2006. с. 13-15;
5. Жерихов О.Е. О состоянии и задачах таможенных органов Российской Федерации на ближайшую перспективу с учетом их ресурсного обеспечения. – Доповідь керівника Федеральної митної служби Росії, 2006. Інтернет видання, сайт Федеральної митної служби Росії. – http://www.customs.ru/.
6. Ухлинов Л.М. Электронная таможня. Перспективы развития. – Доповідь на другий щорічній конференції «Государство в XXI веке», 2004. – Інтернет видання, сайт корпорації Микрософт. – https://msdb.ru/Downloads/Docs/events/ gov2004/008_3.ppt.
7. Слобожанов В.А. На пути к электронной таможне. – М., «Таможня» № 7 [150], 2006. – с. 8-11.
8. Ильин М., Электронная таможня. Прошлое. Настоящее. Будущее. – М., «Таможня» № 5 [148] 2006. – с. 29-31.
9. Об упрощении процедур пограничного и таможенного контроля и облегчения торговли в рамках ШОС. – Доповідь на семінарі держав-членів ШОС «Через эффективный контроль и высокоэффективный сервис непрерывно повышать эффективность таможенного контроля», 2003. Інтернет видання, сайт Шанхайської Організації Співробітництва. – http://crc.mofcom.gov.cn/.
10. Сапарбаев Б. Программа упрощения региональной торговли и таможенного сотрудничества. – Доповідь Голови митної служби Казахстану на третьому засіданні Комітету митного співробітництва, 2004. Інтернет видання, сайт Азіатського банку розвитку. – http://www.adb.org/.
11. Электронная автоматизированная система обработки данных Таможенной службы Монголии, 2004. – Інтернет видання, сайт Азіатського банку розвитку. – http://www.adb.org/.
12. Апостолов М. Интегрированное управление потоков информации в международной торговле. – Доповідь на семінарі по спрощенню процедур торгівлі, 2004. – Інтернет видання, сайт United Nations Economic Commission for Europe. – http://wbln0018.worldbank.org/.
13. Пашко П.В., Пісной П.Я. Митна політика та митна безпека України. -К.: Фінанси України, № 1, 2006. – с. 74-85.
Категорія: Державні органи | Додав: ShuVal68 (24.11.2011) | Автор: Шуляк Валентин Петрович E
Переглядів: 2803 | Теги: митна безпека держави, електронна митниця | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Міні-чат
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Зареєстрованих: 0

Усі права захищені. Copyright Сайт "Зерна" © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz