|
Проблеми вищої освіти
| |
| Piters | Дата: Сб, 28.11.2009, 18:10 | Повідомлення # 1 |
 Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 91
Статус: Offline
| Час від часу в суспільстві (і не тільки в українському) виникає дискусія про серйозні проблеми в освіті.
Спробуємо систематизувати питання таких дискусій.
Чи є проблема справді, чи це спосіб "пропіаритись"?
В чому ця проблема (чи проблеми) полягають?
Чи їх потрібно вирішувати? Без проблеми, кажуть філософи, немає руху!
І чому ці проблеми потрібно вирішувати?
Як пропонується вирішити вказану проблему? Можливо, замість однієї звичної проблеми виникне дві нові. З якими освітній процес ще більше погіршиться?
|
| |
| |
| archivist | Дата: Пт, 05.02.2010, 23:56 | Повідомлення # 2 |
 Сержант
Група: Модератори
Повідомлень: 9
Статус: Offline
| Вітання шановному колезі!
Цікаве питання. На мою думку, як колишнього викладача, проблема реально існує.
Але знову ж більшість "фахівців" які розробляють різного роду проекти, на кшталт Болонського процесу, насправді лише профанують саму ідею змін.
Найголовніші проблеми, зниження якості та системності освіти, відсутність достатньої кількості кваліфікованих викладачів.
В контексті першої проблеми - зниження якості - можна виділити наступні проблемні підгрупи:
а) зниження якості викладання лекційного матеріалу, коли лекції не є самостійним дослідженням викладача. Класичний приклад, з моєї особистої практики. Свого часу, після повернення в Україну, мені запропонували викладати в одному з вузів України історію країн Центральної та Східної Африки. При цьому працедавця абсолютно не хвилювало те, що я є спеціалістом з ранньомодерної історії Центральної тиа Східної Європи, а про Африку маю лише загальні уявлення. Подібне доводиться спостерігати практично в усіх вузах України. НАДУ, до речі, теж не є виключенням. ;-)
б) відсутність системності освіти. Якщо проаналізувати весь курс підготовки фахівця, наприклад в КПІ, то виникає закономірне питання, а кого ж насправді готуємо? Фахівця чи загальнороба? Який сенс викладати на першому курсі КПІ історію України, якщо в попередні шкільні роки студент це вже проходив? Це ж стосується й конст.права. Як показує практика, два вище названих предмети краще викладати на останьому 5 курсі, коли ми вже маємо сформовану особистість, яка може зрозуміти історію, а не завчити фактаж.
|
| |
| |
| Aleks | Дата: Вт, 09.02.2010, 12:17 | Повідомлення # 3 |
|
Рядовой
Група: НАДУ_МІСТзао
Повідомлень: 1
Статус: Offline
| За результатами соціологічного опитування 60% населення переконані в тому,що за роки незалежності погіршилась якість вищої освіти та знизився загальнонаціональний рівень освічености населення.І лише 18% висловлюють впевненість,що наша вища школа дає добрі знання.Ці показники мабудь відображають об'єктивне співвідношення в Україні між якісною і неякісною освітою.
|
| |
| |
| Piters | Дата: Ср, 10.02.2010, 18:52 | Повідомлення # 4 |
|
Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 91
Статус: Offline
| Quote (archivist) Найголовніші проблеми, зниження якості та системності освіти, відсутність достатньої кількості кваліфікованих викладачів.
Цілком згоден з колегою.
На мою думку, важливу роль у покращенні освіти мав би грати авторитет ВНЗ. Проте поняття авторитету у нашому суспільстві майже повністю нівельовано. Як для окремого фахівця, так і для ВНЗ чи школи.
Без авторитету (неформального) соціум прямує до зборища дикунів, якими керують біологічні бажання та яких стримує тільки груба сила.
|
| |
| |
| archivist | Дата: Нд, 21.02.2010, 23:42 | Повідомлення # 5 |
|
Сержант
Група: Модератори
Повідомлень: 9
Статус: Offline
| Авторитет ВУЗ-у? Хм.. На мою думку це ефемерне поняття. В першу чергу має бути жорстка відповідальність за свої дії чи бездіяльність.
Приклад. Захист дисертацій. Закордоном, наприклад в Польщі, безпосередню та особисту відповідальність за якість виконання дисертацій несуть - науковий керівник та рецензенти, а також, у випадку проходження дисера через спец.раду, сама вчена рада. Тобто випустили неякісний продукт і все відповідає ВУЗ - а) зменшенням кількості державного замовлення для студентів; б) зменшенням фінансування; в) зняттям рівня аккредитації.
На сьогодення в Польщі 287 інституцій, що мають право надавати ступінь бакалавра та магістра. З них лише 38 університетів, 37 академій, 2 колегіума, інші - вищі школи різних напрямків. А що робиться у нас? А у нас 966 Вишів і з них - 619 (І-ІІ рівень аккредитації) та 347 (ІІІ-IV рівня аккредитації). З посеред останіх - 166 університетів, 62 академії, 119 інститутів та 2 консерваторії. Тобто, як то кажуть, профанація вищої освіти яскраво видна
|
| |
| |
| Piters | Дата: Вт, 23.02.2010, 18:36 | Повідомлення # 6 |
|
Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 91
Статус: Offline
| Відповідальність керівника, рецензентів, вченої ради, ВНЗ перед ким?
Перед ВАК? У нас є ВАК, перед якою усі відповідають і результат видимий неозброєним оком.
|
| |
| |
| Denya | Дата: Вт, 16.03.2010, 12:33 | Повідомлення # 7 |
|
Рядовой
Група: НАДУ_ITзао
Повідомлень: 1
Статус: Offline
| я думаю самая большая прблема єто когда человек с знанием но без денег редко когда может получить образование которое рн заслуживает
|
| |
| |
| Мирослава | Дата: Вт, 16.03.2010, 15:37 | Повідомлення # 8 |
|
Рядовой
Група: НАДУ_ITзао
Повідомлень: 2
Статус: Offline
| Першочергова увага з боку держави до розвитку національної освіти взагалі і вищої, зокрема – це вкрай назрілий відгук на виклик часу. Вважаю, що для багатьох наших громадян пріоритетом і потребою донині є диплом про вищу освіту, а не професійність. По-друге, приймальні екзамени до навчальних закладів є простою формальністю. Головне тут, аби абітурієнт зміг заплатити за навчання. Трапляються випадки, коли студентами стають особи, які за рівнем свого розвитку просто не здатні засвоїти програми вищої школи. Для них головною проблемою є час, якого все ж таки треба дочекатися, коли їм буде вручено документ державного зразка. Є значні проблеми із забезпеченістю навчально-виховного процесу викладацькими кадрами. Йдеться не про професіоналізм викладачів, хоча й тут буває, що новоспечений випускник закладу викладає з десяток дисциплін.
|
| |
| |
| Vovan | Дата: Вт, 16.03.2010, 15:39 | Повідомлення # 9 |
|
Рядовой
Група: НАДУ_ITзао
Повідомлень: 2
Статус: Offline
| я цілком згідний із попереднім коментарем і тому на превеликий жаль ми так "гарно живем"
|
| |
| |
| Алекс | Дата: Вт, 16.03.2010, 16:02 | Повідомлення # 10 |
|
Рядовой
Група: Зареєстровані
Повідомлень: 2
Статус: Offline
| Проблеми в освіті України реально існують. погоджуюсь. В той же час порівнюю з навчанням у Німеччині. де спеціалізація є вузькою. З одного боку це добре. але вважаю. що рівень підготовки і кругозір знань українських спеціалістів досить високий.
|
| |
| |
| olenkaZ | Дата: Ср, 17.03.2010, 16:09 | Повідомлення # 11 |
|
Рядовой
Група: НАДУ_ITзао
Повідомлень: 1
Статус: Offline
| Quote (archivist) відсутність системності освіти. Якщо проаналізувати весь курс підготовки фахівця, наприклад в КПІ, то виникає закономірне питання, а кого ж насправді готуємо? Фахівця чи загальнороба? Який сенс викладати на першому курсі КПІ історію України, якщо в попередні шкільні роки студент це вже проходив?
Абсолютно согласна!
Не смотря на техническую специальность по первому образованию, нам преподавали до третьего курса практически все общеобразовательные предметы |(школьные)! И только два последних курса начались специальные предметы !!! Отсюда вопрос Мин образования: зачем мы 10 лет учились в школе? так и напрашивается заменить слово учились словом "ходили"Додано (17.03.2010, 16:09)
---------------------------------------------
У меня ребенок еще не школьник, но я с ужасом жду этого момента. До сих пор не могу понять внешнего независимого оценивания. Неужели это помогает реально оцен ить знания учеников?
|
| |
| |
| archivist | Дата: Ср, 05.05.2010, 09:14 | Повідомлення # 12 |
|
Сержант
Група: Модератори
Повідомлень: 9
Статус: Offline
| Quote (Мирослава) Є значні проблеми із забезпеченістю навчально-виховного процесу викладацькими кадрами. Йдеться не про професіоналізм викладачів, хоча й тут буває, що новоспечений випускник закладу викладає з десяток дисциплін.
Також нашим Вузам не вистачає проблемного поділу кафедр. Приклад: ОНУ ім. Мечникова, іст.фак на якому є дивна кафедра - історії України, де разом працюють як спеціалісти з історії 18 сторіччя, так і спеціалісти з історії 21 сторіччя. Чи ци є нормальним? Як на мене то це повне безглуздя, це всерівно що на одну кафедру звести хірургів та гінекологів.
|
| |
| |
| Piters | Дата: Пн, 10.01.2011, 22:03 | Повідомлення # 13 |
|
Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 91
Статус: Offline
| Станіслав Кульчицький ( http://ua.glavred.info/archive/2010/12/24/172755-2.html ) :
Основною проблемою сучасної вищої освіти історик вважає величезну кількість навчальних закладів, які готують величезну кількість спеціалістів, які, на відміну від радянської школи, не забезпечуються працевлаштуванням.
Іншою проблемою є корумпованість галузі освіти. «Виникла спокуса набирати багато студентів, що платять за навчання».
Важливою подією в освітній галузі, на думку історика, стало приєднання України до Болонського процесу у 2005 році. «За п’ять років зроблено небагато. Причина – недостатнє фінансування. Освіта фінансується за «залишковим принципом». Так було і за радянських часів. Тож ми визнали положення Болонського процесу, але наклали їх на радянську систему освіти», - зазначив експерт.
|
| |
| |
| Piters | Дата: Пн, 10.01.2011, 22:07 | Повідомлення # 14 |
|
Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 91
Статус: Offline
| Quote (olenkaZ) До сих пор не могу понять внешнего независимого оценивания. Неужели это помогает реально оценить знания учеников?
Головна мета зовнішнього оцінювання - унеможливити купівлю диплома. При ньому оцінку сталять не в школі і неможливо заплатити директору школи за золоту медаль.
|
| |
| |
| archivist | Дата: Сб, 12.02.2011, 00:24 | Повідомлення # 15 |
|
Сержант
Група: Модератори
Повідомлень: 9
Статус: Offline
| Та ладно, як купували так і купують... прикладів на сьогодення є досить
|
| |
| |
|
