|
|
Каталог статей
Розвиток адміністративних послуг в Україні
Одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати
орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на
розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати
і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ,
користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній
людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи
суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя
Незважаючи на значне розширення останнім часом ринку інформаційних послуг і продуктів, інформаційне забезпечення органів державної влади, суб'єктів господарювання і громадян залишається на низькому рівні. Можливість доступу до інформації, як правило, обмежується її відомчою належністю й обумовлена найчастіше посадовим становищем і соціальним статусом споживача. Інформаційно-телекомунікаційні системи функціонують, в основному, в інтересах державних органів влади і, як правило, без необхідної їх взаємодії. Таке становище призводить до дублювання робіт, надмірності щодо збору первинної інформації, подорожчанню розробок і експлуатації систем. Сучасні підприємства використовують інформацію у все більших масштабах з метою підвищення ефективності, стимулювання інновації, укріплення конкурентоспроможності; органи державної влади та місцевого самоврядування повинні використовувати інформацію з метою задоволення інформаційних потреб як власне для себе, так і для суспільства, на благо якого вони працюють.
Демократична, гнучка та ефективна організація управління повинна базуватися на формуванні ефективного механізму надання населенню повноцінних адміністративних послуг.
Мета запровадження адміністративної послуги полягає у створенні гарантій реалізації громадянами своїх конституційних прав, формуванні системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності буде служіння народові та національним інтересам. Разом з тим термін “послуга”, що застосовується в нормативно-правових актах для регулювання суспільних відносин, використовується у словосполученнях адміністративна, державна або управлінська послуга. Це у свою чергу, призводить до неадекватності розуміння і, як наслідок, потребує унормування. Насамперед, це стосується визначення категоріального апарату, оскільки надання послуг здійснюється в різних напрямках діяльності органів державної влади.
На важливість дослідження адміністративних послуг у державному управлінні наголошують провідні науковці: В. Авер’янов, О. Бандурка, А. Селіванов та ін.
Вперше поняття управлінських послуг у вітчизняному законодавстві згадується в Концепції адміністративної реформи, де одним із завдань ставиться впровадження нової ідеології функціонування органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування як діяльності щодо забезпечення реалізації прав та свобод громадян, надання їм якісних управлінських послуг . Наступним кроком законодавця в цьому напрямку стали “Заходи щодо реалізації Основних напрямків конкурентної політики на 2002 – 2004 рр.”, схвалені Указом Президента України від 19 листопада 2002 р. № 1097, які передбачають оптимізацію обсягів господарської діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Було б коректним розрізняти поняття “державних” та “муніципальних” послуг залежно від джерела фінансування, що надає такі послуги . Це і знайшло своє відображення в Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади. Робилися спроби розкрити поняття “управлінські послуги” через поняття саме “послуга”. Послуга – особлива споживча вартість процесу праці, виражена в корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективу, суспільства .
Відповідно до Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 90-р, адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень уповноваженим суб’єктом, що, відповідно до Закону, забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо) . Тотожне визначення адміністративної послуги закріплюється в наказах Міністерства аграрної політики України від 28 березня 2008 р. № 195; Міністерства економіки України від 12 липня 2007 р. № 219; Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 серпня 2007 р. № 49 тощо.
Тобто можна дійти висновку, що Концепція спрямована на вирішення існуючих проблем надання адміністративних послуг в Україні, зокрема, за допомогою інформаційних технологій та встановлення системи оцінки якості надання послуг. З-поміж інших заходів, що передбачає Концепція, слід відзначити максимальну децентралізацію надання послуг; розробку методики оцінювання собівартості послуги, розробку стандартів надання адміністративних послуг; запровадження сучасних форм надання адміністративних послуг, зокрема, запровадження "універсамів послуг", удосконалення принципу "єдиного вікна", "електронних адміністративних послуг" тощо.
|
| Категорія: Електронне урядування | Додав: Тата (17.02.2011)
| Автор: Карасова Наталя E
|
| Переглядів: 877
| Рейтинг: 5.0/1 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Зареєстрованих: 0
|