|
|
Каталог статей
Шпига П.С. Загальні аспекти створення та використання моделей міжнародних відносин
Загальні аспекти створення та використання моделей міжнародних відносин Сучасному міжнародному товариству притаманні висока динамічність усіх процесів, складність і багатополярність політичної організації світу. Ми спостерігаємо лавиноподібне збільшення нових можливостей для людства як таких, що роблять його більш могутнім, так і тих, які відкривають для нього несподівані загрози. Особливістю управління міжнародною діяльністю у цих умовах є зросла роль систем обробки інформації і комунікативних засобів. Швидкий прогрес комп'ютерної техніки і телекомунікаційних систем по новому ставить завдання інформаційно-аналітичного забезпечення всіх організацій, які мають причетність до міжнародних відносин.
Міжнародні відносини, як складна система, мають ту принципову особливість, що переважна більшість її об'єктів є організаційно-управлінські системи, які функціонують у нестабільних зовнішніх умовах і поєднують взаємодію людей і держав, міжнародних організацій і корпорацій. Інформація, яку накопичують інформаційні системи держави, здебільшого не може бути безпосередньо використана для розробки управлінських рішень. У міжнародній діяльності найважливішими є смисл, сутність інформації. Збільшення кількості інформації не буде мати позитивного впливу на прийняття рішення, якщо вона не осмислена, не зрозуміла.
Потужним інструментом для просіювання міжнародної інформації, оцінки важливості чи не важливості її, розуміння того, як різні частини інформації пов’язані або можуть бути пов’язані між собою, обґрунтування потрібного контексту нових ідей і знань, оцінювання гіпотез і проектів є моделювання. Так, на думку професора Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка В.Н. Хоніна, "основне завдання теорії міжнародних відносин як наукової дисципліни із загальнотеоретичними, методологічними ознаками – на основі синтезу знань усього комплексу наук, що досліджують міжнародні відносини, побудувати науково обґрунтовану, високого рівня абстракції, інформаційну модель міжнародних відносин як особливого соціального явища".
Кількість вітчизняних і зарубіжних публікацій, у яких розглядаються питання побудови та використання моделей міжнародних відносин, постійно зростає. У 2004 р вийшов збірник наукових праць Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Актуальні проблеми міжнародних відносин” повністю присвячений актуальним питанням моделювання міжнародних відносин. Проте для широкого практичного використання моделей у діяльності держав і міжнародних організацій потрібно ще розв’язати багато проблем, усунути об’єктивні і суб’єктивні перешкоди. Розглянемо деякі з них.
Стосовно використання моделювання в дослідженні міжнародних відносин можна виділити такі порівняно самостійні чотири аспекти:
1. Удосконалення й упорядкування інформації про міжнародні відносини. Необхідність чіткого формулювання завдань, що будуть розв’язуватись за допомогою моделювання, обумовлює вимоги щодо обсягів і форми потрібної інформації, її упорядкування, виявлення недоліків і визначення потреб у новій інформації. Ми спостерігаємо швидкий прогрес у можливостях інформаційного забезпечення планування й управління, що обумовлені стрімким зростанням можливостей комп'ютерів, їх спроможністю швидко обробляти великі обсяги різнопланової інформації. Проте аналітичні „здібності” програмного забезпечення ще досить далекі від потреб фахівців.
2. Прискорення та підвищення надійності розрахунків. Використання комп'ютерів для створення й використання моделей міжнародних відносин значно прискорює виконання типових, стандартних розрахунків, підвищує точність, скорочує обсяги трудових витрат і вартість моделювання, дозволяє „переглянути” більшу кількість уявних ситуацій, виконувати багатоаспектні пошуки раціональних варіантів розв'язання складних міжнародних проблем.
3. Підвищення якості аналізу функціонування міжнародних систем. Використання моделювання значно розширює можливості кількісного та якісного аналізу. Стали доступними дослідження взаємо¬зв'язків великої кількості факторів, які впливають на відносини між країнами, оцінка наслідків зміни зовнішніх умов і власного стану держави, утворення та зникнення коаліцій.
4. Розв'язання принципово нових проблем управління міжнародними відносинами. Лише використання моделювання дозволяє розв'язувати багато проблем, які іншими засобами розв'язати не вдається, наприклад, дослідження міжнародних фінансових, еміграційних, енергетичних потоків, стану міжнародної економіки, вплив міжнародних організацій на міжнародний політичний клімат та ін.
Для моделювання міжнародних відносин можуть використовуватись такі абстрактні (ідеальні) моделі:
1. Вербальні (текстові) моделі. Ці моделі використовують послідовності речень на формалізованих діалектах природної мови для опису тієї або іншої галузі міжнародних відносин. Саме такими моделями є багато видатних міжнародних теорій і якраз на їхній основі розробляється більшість відомих прогнозів. Простішими прикладами такого роду моделей можуть бути документи міжнародних організацій, правила проведення переговорів на найвищому рівні тощо.
2. Математичні моделі – дуже широкий клас знакових моделей, що широко використовує ті чи інші математичні методи. Універсальність математичних моделей відома давно. Варто згадати актуальні й сьогодні думки видатного українського вченого другої половини XIX ст. Антоновича В.Б. про суть політики і завдання політичного діяча: „Політика вимагає спеціальних відомостей і засобів. Це наука більш математична, ніж гуманітарна. Від політика вимагається розуміння сил суспільності та вміння користуватися ними: він мусить завжди наперед знати, за що може тоді й тоді взятися, що може виконати, а чого не можна зробити. Через те талановитим політиком зветься чоловік, котрий у своїй діяльності береться за осягнення мети, яку в тім часі можна осягнути. Він мусить завчасу добре обрахувати ті сили, на які може опертися, мусить бути добре ознайомлений зі всіма суспільними напрямами свого часу й повинен уміти вичекати також зручного часу, коли може найкраще виконати свої заміри” . Теоретичний та практичний досвід, що накопичений соціальними, економічними та технічними науками, дає підстави для позитивного прогнозу щодо використання математичних моделей для дослідження міжнародних відносин.
3. Інформаційні моделі – клас знакових моделей, що описують інформаційні процеси (виникнення, передачу, перетворення і використання інформації) у системах найрізноманітнішої природи. Прикладом такої моделі може бути опис функціонування інформаційної системи ООН.
Межа між вербальними, математичними й інформаційними моделями може бути проведена досить умовно; цілком можливо вважати інформаційні моделі підкласом математичних моделей. Однак у рамках міжнародних відносин, як самостійної науки, відділеної від лінгвістики, соціології, математики та інших наук, виділення інформаційних моделей в окремий клас є виправданим і доцільним.
Із гносеологічної точки зору суть моделювання (для будь-якого з перерахованого вище класу моделей) полягає в опосередкованому пізнанні деякого процесу чи об'єкта, тобто за моделлю ми судимо про деякі властивості оригіналу. За допомогою моделювання пізнаються нові явища, але тільки на основі вже вивчених, пізнаних, відомих. Тому природно, що першим у створенні моделі мусить бути етап збору й упорядкування інформації шляхом вивчення історії та сучасного стану об'єкта моделювання, його якісних показників. Результатами мають бути загальні уявлення про об'єкт, про його цільове призначення, структуру та умови функціонування.
Особливістю інформації, що стосується міжнародних відносин, наприклад, є те, що дані, з якими доводиться оперувати належать до об'єктів нечислової природи або є сукупністю значень, що представлені одночасно в усіх чотирьох шкалах: найменувань (класифікації), порядковою, інтервалів і відношень. Ми також не можемо проводити експерименти з міжнародними об'єктами для уточнення інформації, об'єм фактичного матеріалу недостатній, а точність самих фактів складно перевірити.
Другим етапом є загальна постановка задачі моделювання. Мета дослідження формулюється як множина певних цілей, які необхідно досягти. Тут же визначаються способи оцінки (порівняння) цілей, засоби та необхідні ресурси для досягнення цих цілей, методи оцінки ефективності шляхів їхнього досягнення.
Міжнародні системи, процеси та ситуації моделюють для різних цілей. Головна з них – необхідність передбачати нові результати або нові властивості системи. Ці передбачення можуть бути пов'язані з поширенням уже існуючих результатів на нові об’єкти або мати принципово новий характер. Часто передбачення спираються на певні умови, що, цілком імовірно, будуть мати місце в деякий момент у майбутньому. Наприклад, для основної зовнішньополітичної проблеми України метою моделювання є пошук раціонального співвідношення між стратегічними концепціями "багатовекторності", "європейського вибору", "позаблоковості" та розбудовою відно¬син у рамках міжнародних організацій.
З другого боку, висновки можуть стосуватися минулих або поточних міжнародних подій, безпосереднє дослідження яких неможливе. У цьому випадку можна моделювати не всі деталі ситуації, інколи досить описати математичними засобами структуру або процеси міжнародної системи для того, щоб домогтися відповідної мети – більш глибокого розуміння явища.
На третьому етапі визначається тип моделі і виконується її побудова. Інформація, отримана на перших двох етапах, узагальнюється, упорядковується, гіпотетичні припущення та закономірності подаються мовою логічного, математичного апарату відображення залежностей. Складні системи, як правило, моделюються множиною математичних моделей, які стосуються окремих частин або різних аспектів функціонування системи. Цей етап дає формалізовані пояснення системи та процесів, тут ми намагаємося відповісти на питання: "Чому це відбувається?"
Четвертий етап – отримання результатів (висновків, тверджень, розв’язків) за допомогою побудованої моделі. Ці результати мають бути представлені в такому вигляді, щоб їх можна було використати на практиці або в подальших розрахунках.
З появою спеціалізованих математичних пакетів, реалізованих на ЕОМ, вибір моделі та процес моделювання не потребують значного часу, але вимагає від дослідника розуміння самих процедур і вільного володіння самим пакетом. За зовнішньою простотою моделювання на ЕОМ можуть бути приховані методичні помилки.
П'ятий етап – перевірка узгодженості отриманих результатів та відповідних практичних рекомендацій з реальними даними. Одержуючи результати моделювання (або нові вихідні дані), ми або підтверджуємо вірність (практичну або теоретичну цінність) побудованої моделі, або визнаємо необхідність її уточнення, удосконалення, внесення в неї необхідних конструктивних змін. У першому випадку теорія міжнародних відносин може отримати нові закони, пояснення закономірностей функціонування, підтвердження або спростування тенденцій розвитку досліджуваних процесів міжнародного об'єкта. Це, у свою чергу, є основою для подальших досліджень міжнародних відносин як у рамках теоретичних, так і спеціальних наукових дисциплін.
Математична модель вважається узгодженою з дійсністю, якщо вона з практично достатньою точністю визначає основні показники функціонування системи. Але при цьому необхідно враховувати можливі похибки числової реалізації математичної моделі. Доцільно наголосити, що точність розрахунків не може бути вищою точності вхідних даних. Це є однією з причин недоцільності розробки математичних моделей з великою точністю розрахунків.
Шостий етап – визначення процедури коригування моделі. З часом у самих міжнародних об’єктах і в зовнішніх умовах відбуваються зміни. Дослідникам слід визначитись з процедурою коригування моделі системи та вхідних даних для наступного використання моделі. Необхідно мати систему правил для визначення придатності моделі в нових умовах і внесення змін у модель, вхідні дані з відповідною корекцією умов її використання.
Сьомий етап – упровадження моделі в практику. На цьому завершальному, практично орієнтованому етапі використання моделей прагнуть дати відповіді на два (як мінімум) питання: "Як виявлені тенденції будуть поводитися в майбутньому?" і "Що варто робити для того, щоб запобігти небажаним явищам або, навпаки, сприяти реалізації сприятливих можливостей?”
Сфера практичного використання моделювання у значній мірі визначається можливостями й ефективністю самих моделей, їх інформаційним і технічним забезпеченням. При розробці та прийнятті рішень поєднують формальні методи, узгоджені з існуючими міжнародними нормами й законодавством, і методи моделювання. Розробка й використання будь-яких якісних моделей буде доцільною та ефективною лише при відповідному рівні системи управління, забезпеченості кадрами, технічному та організаційно-правому забезпеченні.
Абстрактне моделювання за допомогою комп'ютерів – вербальне, інформаційне, математичне – у наші дні стало однієї з поширених інформаційних технологій, у пізнавальному плані винятково могутньою. Використання комп'ютерного моделювання відкриває нові широкі можливості для усвідомлення зв'язку теорії міжнародних відносин з інформатикою, математикою та іншими науками – природничими і соціальними. Але процес розбудови та використання моделей опирається не лише на логічні операції із символами та на числові методи, а й на інтуїцію та здоровий глузд. Тобто запровадження моделей і їх ефективне використання не можливе без врахування факторів організаційної діяльності виконавців. Для успішного використання моделювання потрібно щось більше, ніж побудова правильної адекватної моделі. Звичайно, у моделі повинні братися до уваги характеристики джерел даних, що визначають якість (вірогідність і повноту) інформації, що використовується в моделі. Варто також враховувати цілі і кваліфікацію персоналу, відповідального за збір цієї інформації. При використанні моделей у системі прийняття рішень необхідно також пам’ятати про вимоги до оформлення та кількості інформації, що пропонується керівникам, необхідність пояснень, описів, термінологічного словника. Саме на цьому рівні відбувається остаточна оцінка придатності моделей і результатів моделювання.
Опубліковано: Шпига П.С. Загальні аспекти створення та використання моделей міжнародних відносин // Проблеми державного будівництва в Україні. Вип. № 11: Україна в євроінтеграційному процесі: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. проф.-викл. складу 25-26 лютого 2006 р. – К.: КиМУ, 2006. – С. 220 -225.
|
| Категорія: Моделювання | Додав: Piters (10.02.2010)
|
| Переглядів: 1040
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Зареєстрованих: 0
|